Міжнародна наукова конференція «Інтерпретації та інтерпретатори: з історії Сковородинознавства»

В приміщенні «Національного літературно-меморіального музею Г.С. Сковороди» (Харківська обл., Золочівський р-н, с. Сковородинівка, вул. Приозерна, 3) відбулася міжнародна наукова конференція на тему «Інтерпретація та інтерпретатори: з історії сковородинознавства». Її відкрила директорка музею, заслужений працівник культури України Наталія Мицай. Після цього ведучий конференції, завідувач кафедрою ЮНЕСКО «Філософія людського спілкування» ХНТУСГ імені Петра Василенка, доктор філософських наук, професор Сергій Завєтний запропонував учасникам ушанувати хвилиною мовчання пам'ять бувшого ректора ХНТУСГ ім. Петра Василенка, академіка Леоніда Миколайовича Тіщенко (1952–2016).

У пленарній частині цієї конференції прозвучали такі доповіді: «Л.М. Тіщенко: факти із життя в контексті великого проекту «Сковорода – 300» (Сергій Завєтний, Іван Гришин), «Гносеологічний сенс розуміння та інтерпретації» (Олександр Пономарьов), «Герменевтична феноменологія у дискурсі Поля Рікера» (Володимир Петрушов), «Как это было (к истории Харьковских Международных Сковородиновских чтений)» (Олександр Чаплигін), «Молитва в горизонті участності як умови й акту інтерпретації в парадигмі світського релігієзнавства» (Георгій Панков), «Історія формування колекції стародруків та цінних видань Меморіального музею Г.С. Сковороди в м. Переяславі-Хмельницькому» (Інна Більченко), «Григорій Верба – дослідник філософсько-богословської спадщини Г.C. Сковороди» (Тетяна Радіоненко), «Oriental interpretation and semantics of spiritual way image in works of Grygory Skovoroda», тобто «Орієнталістична інтерпретація та семантика образу духовного шляху у роботах Григорія Сковороди» (Мох Мохамад Аль Джавад).

Завідувач кафедри гуманітарних та фундаментальних юридичних дисциплін ХЕПУ Володимир Абашнік виступив з доповіддю на тему «Інтерпретації Г.С. Сковороди між Харковом та Тифлісом: Ф.О. Зеленогорський, Г.М. Гехтман, В.Ф. Ерн». Доповідач вперше вказав на впливи «Харківської університетської Сковородіани» на розвиток досліджень про життя та творчість українського класика в грузинській столиці, проаналізувавши взаємозв’язок робіт харківського професора філософії Федора Зеленогорського (1839–1908), його харківського учня Георгія Гехтмана (1870–1956) та Володимира Ерна (1882–1917), який був вихованцем Гехтмана у 2-й Тифліській (Тбіліській) гімназії.