Круглий стіл на пошану першого харківського гегельянця

     У круглому столі, який відбувся 10 квітня 2019 р. у Центрі українських студій імені Д.І. Багалія Філософського факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна та був присвячений творчості харківського професора Михайла Луніна (1807–1844), взяли участь науковці вищих навчальних закладів та наукових установ Харкова, Києва та Одеси. Спочатку до учасників з вітальними словами звернулися: Карпенко І.В., доктор філософських наук, декан Філософського факультету ХНУ ім. В.Н. Каразіна, Сорочан С.Б., доктор історичних наук, завідувач кафедри історії стародавнього світу та середніх віків ХНУ ім. В.Н. Каразіна та Чугуй Т.О., кандидат історичних наук, директор Центру українських студій імені Д.І. Багалія.

     Далі розпочалися виступи з доповідями, серед яких слід виділити: «М.М. Лунін у спогадах вихованців Харківського університету» (Домановська М.Є., науковий співробітник Центру українських студій імені Д.І. Багалія), «М.М. Лунін і розвиток медієвістики у Харківському університеті (друга половина 30-х – перша половина 40-х рр. ХІХ ст.)» (Лиман С.І., Харківська державна академія культури), «Проблематика європеїстики в історичних розвідках доби Середньовіччя і раннього Нового часу у викладацькій практиці професора М.М. Луніна (1809–1884)» (Ціватий В.Г., Київський національний університет імені Тараса Шевченка), «Софія Київська в науково-публіцистичній спадщині Володимира Січинського» (Гордієнко Д.С., Національний заповідник «Софія Київська», Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського, м. Київ), «Римська словесність та її представники в Рішельєвському ліцеї і Новоросійському університеті: професор В.Н. Юргевич» (Березін С.Є., Державний архів Одеської області, м. Одеса).

     У рамках цього круглого столу також виступив Абашнік Володимир Олексійович, завідувач кафедри гуманітарних та фундаментальних юридичних дисциплін Харківського економіко-правового університету, який представив свою доповідь на тему «Філософія історії у Харківському університеті: М.М. Лунін (1807–1844)». Спочатку доповідач зупинився на «Дерптському / Тартуському періоді» (до 1833 р.) навчання Михайла Луніна, а потім на його студіях праць Гегеля у Берлінському університеті в 1833–1835 рр. Більш детальніше далі акцент було зроблено на викладанні професора Михайла Луніна у Харківському університеті в 1835–1844 рр., де він став одним із перших українських гегельянців.