Привітання Абашніка В.О. з успішним захистом докторської дисертації

До цього етапу свого наукового життя Володимир Олексійович йшов цілеспрямовано і великими темпами.В 1992 р. закінчив з "відзнакою" Харківський державний університет  імені М. Горького за фахом “Перекладач німецької та англійської мови ". В1996 р. закінчив аспірантуру на кафедрі філософії ХДУ ім. М. Горького. З перших днів його творчих досліджень  його підтримувала науковий керівник, професор Култаєва Марія Дмитрівна, яка не сумнівалася в глибокому та гострому розумі аспіранта.

Після успішного захисту були численні стажування у європейських університетах,  під час яких у Володимира  Олексійовича сформувалися його наукові погляди та вподобання. В Єнському університеті він здобув ступінь доктора філософії та встановив тісний зв’язок та міцну дружбу з німецькими колегами.

В той же час Володимир Олексійович намагався змінити свої академічні уподобання та енергійно займався журналістської діяльністю. Однак, природна скромність не дозволяла йому претендувати на  Пулітцерівську премію, саме тому наш докторант успішно ховався за псевдонімами.

Згодом Володимир Олексійович спробував себе у ролі наукового керівника співробітника кафедри Миколи В'ячеславовича Салтанова, що не завадило докторанту працювати над власними монографіями та статтями для міжнародних наукових журналів. Наукова діяльність охоплює більш ніж 130 публікацій, у тому числі німецькою та англійською мовами, більше 70 перекладівз німецької та англійської мови з філософії, правознавства та психології.

У Харківському економіко-правовому університеті працює велика кількість людей, які знають докторант кафедри Володимира Олексійовича Абашніка, як різносторонню людину. Деякі колеги знають його як блискучого фундаментального вченого, чиї доповіді на конференціях викликають непідробну зацікавленість.

Також його життєвої енергії вистачає не тільки на те, щоб брати участь у численних міжнародних наукових спільнотах, де завжди раді такому чудовому  співрозмовнику, але на матеріальну присутність його інтелекту у вигляді наукових статей в колекції бібліотеки світу.

Всі співробітники знають його як творчого викладача, до лекцій якого не вщухає інтерес учнів, і багато студентів з радістю відвідують його консультативні уроки з метою поповнення своїх знань.

Багато людей знають його як гарного керівника, який зумів об'єднати розрізнені жіночі елементи в один міцний і доброзичливий колектив.

Є також люди, які знають його як веселого і надійного друга, з яким будь-який конкурс буде успішним і який не зважаючи на свою космічну зайнятість ніколи не забуває приділяти максимум уваги до його найбільшого «скарбу» -  доньки,  що вже сьогодні дало свої плоди та Уляна пішла по стопах свого батька.

У всіх нас є одне, дещо спільне – це відчуття глибокої симпатії до Володимира Олексійовича і захопленість з приводу його успішного захисту докторської  дисертації. І повірте, всі вітання, що лунали у стінах нашого університету, йшли  від самого серця і були абсолютно щирими.